ГРЕЦЬ¹, я, ч., розм. Те саме, що грач. Не підпилий прикажчик підходить до нього, а сторожовий пес царської охранки. — Ведеш, гаде, свою підлу гру? Побачимо, який з тебе грець (Стельмах, І, 1962, 589); Але ось щось затремтіло, В небі щось зашелестіло, Ніби легіт, мов вітрець, Наче в скрипку гарний грець Потихеньку грає, грає (Перв., Райдуга.., 1960, 162).

ГРЕЦЬ², я, ч., розм. Апоплексичний удар; параліч. Банкір, той, що увійшов останній, — не витримав. Його вдарив грець (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 251).

◊ Грець з ним — хай буде так; можна лишити щось поза увагою. Він зайняв якусь вичікувальну позицію. Не до нас йому нібито зараз. Ну, і грець з ним!.. (Шовк., Інженери, 1956, 213); Хай (неха́й) йому́ (їй, їм) грець — виражає сильне незадоволення, несхвалення чого-небудь. Ці круті гори, хай їм грець, можуть ухекати найкращого бігуна (Кучер, Чорноморці, 1956, 237); А вітер іде без доріг, навпростець, А вітер такий, що нехай йому грець!.. (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 154).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 164.

Гре́ць, ця, м.

1) Музыкантъ, игрокъ. О. 1862. V. Кух. 34. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965.

2) = Герець. Петро почав козацький грець. К. ЧР. 166.

3) Апоплексическій ударъ, параличъ, пострѣлъ. Грець тебе побивай. Посл. Щоб тебе грець попоносив на вилах. Грин. І. 246. Шоб його кінський грець узяв. Мнж. 165.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 324.

грець — народна назва апоплек­сичного удару, паралічу (звідси — «когось ударив грець»); слово не­ясного походження, схоже на уособлення якогось лиха, тому та­кі часті вислови «хай йому грець!», «грець тебе побий (побивай)!», «грець з ним!», «щоб тебе греці мордували!», «бодай тебе грець спалив у діжі!», де грець синонімізується з чорт, дідько, біс, пop. у І. Багряного: «Зайшли грець його знає куди», «Експрес» зупинився на грець його зна якій лінії» або ще у Б. Грінченка: «Щоб тебе грець попоносив на вилах» та в І. Манжури: «Щоб його кінський грець узяв»; можливо, давнє уособлення злої сили, що може спричинити тяжку хворобу людини.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 154.