ГРЕ́ЙФЕР, а, ч. Пристрій вантажопідйомних машин та екскаваторів, признач. перев. для захоплювання (зачерпування) та вантаження грудкових і сипких матеріалів. Розкривається грейфер — і чорне золото сиплеться в залізничний вагон (Рад. Укр., 18.IX 1961, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 164.