ГРАЧИ́ХА, и, ж. Самиця грака. — Ти хто така? І де твій документ? — Спитав грачиху грак в сприятливий момент (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 162.