ГРАТЧА́СТИЙ, а, е.

1. Який нагадує собою грати; зробл. у вигляді грат. Машина круто повернула вбік і зупинилась перед залізною гратчастою огорожею (Донч., VI, 1957, 319).

2. З гратами. Коли через гратчасте вікно долинув одчайдушний дитячий крик, Олімпіада, закривши обличчя руками, впала на брудну солому (Шиян, Гроза.., 1956, 302).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 160.