ГРАНД, а, ч. Спадковий титул аристократа в Іспанії, а також особа, що має цей титул. [Д. Жуан:] Уже ж я не баніт, а гранд іспанський, і вам не сором буде стати до шлюбу зо мною (Л. Укр., III, 1952, 362); Іспанія — країна грандів, сеньйорит і кабальєро — вигадала бій биків (Кач., IІ, 1958, 89).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 157.