ГРАН, а, ч., заст. Одиниця аптекарської ваги, вживана до запровадження метричної системи мір: дорівнював 0,062 г.

◊ Ні на гран бі́льше — нічого більше. Мистецтво полягає в тому, щоб дати все необхідне, але ні на гран більше, інакше у нас або не лишиться ніякої поживи для фантазії, або ця фантазія виявиться пригніченою (Рад. літ-во, 7, 1966, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 156.