ГРАК, а́, ч. Те саме, що га́йворон. Бастувала чугунка, скрізь було глухо, каламутно, самотньо якось, і тільки граки чорним ланцюгом крил в’язали з світом село (Коцюб., II, 1955, 73); У верховіттях упевнено ярмаркували чорні граки (Гончар, Таврія.., 1957, 115); * У порівн.Чорне волосся посивіло в його космами, од лівого виска він чорнявий як грак (Вовчок, І, 1955, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
— Т. 2. — С. 155.
I. Грак, ка́, м.
1) Грачъ. Од лівого виска він чорнявий як грак. МВ. ІІ. 182.
2) Лови́ти гракі́в = Ґави ловити. Він граків ловить. Ном. № 10925.
II. Гра́к меж. и пр. = Гряк и пр. Стук! грак! то й п’ятак. Ном. № 10433.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
— Т. 1. — С. 321.
грак (грачи́ха — самиця грака; граченя́ — пташа грака) — інша назва гайворона; у цього птаха є своє свято — 17 березня, коли граки заселяють ліс, і хто народився цього дня, буде турботливим господарем; гадали на своє майбутнє за грачиним гніздом: втримається воно на вітрах та дощах — добре, а коли буря скине гніздо — погана прикмета; підібрана на ріллі грачина пір’їнка — кращий оберіг від лихого ока та нечистої сили; з поведінкою птаха пов’язано ряд прикмет про зміни в погоді, про настання весни,— «граки прилетіли рано — весна буде тепла», «граки пасуться на траві — невдовзі задощить», «коли граки сідають на землю, то буде метелиця», «коли граки прямо на гнізда летять — весна буде теплою», «побачив грака — весну зустрічай». Од лівого виска він чорнявий як грак (Марко Вовчок); Він граків ловить (М. Номис — про неуважного, роззяву); Тільки граки чорним ланцюгом крил в’язали з світом село (М. Коцюбинський); фразеологізми: лови́ти гракі́в = ґа́ви лови́ти (див. ґа́ва).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.
— С. 153.