Гра́йка, ки, ж.

1) Игра, партія игры. Ходіт до мене на грайку. Вх. Зн. 12.

2) Родъ сильно жужжащей при полетѣ мухи. Вх. Зн. 12.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 321.