ГРАДОНАЧА́ЛЬНИЦЯ, і, ж., розм. Дружина градоначальника. Ресторатор Штені полетів стрімголов у загальний зал — сервірувати столик у затишному куточку біля буфету, на чотири персони, для мсьє Енно, мадам Енно, градоначальника і градоначальниці (Смолич, V, 1959, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 153.