ГРАДОБИТТЯ́, я́, с. Те саме, що градобі́й. — Змовилася наша громада наймити [найняти] службу божу проти градобиття (Март., Тв., 1954, 286).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 153.