ГРАВІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех і без додатка. Те саме, що гравірува́ти. Дивлячись на малюнок до гравюри «У Києві», можна подумати, що він і був оригіналом, з якого Шевченко гравіював свій офорт (Мист., 2, 1955, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 152.