ГРАВІРУВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що граве́р. Чехословацькі гравірувальники свято бережуть традиції старовинних майстрів (Веч. Київ, 22.IX 1958, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 152.