ГРАБІ́ЖНИЦТВО, а, с. Те саме, що грабі́ж. Розклад, грабіжництво, продажність роз’їдали армію [Врангеля] і тил (Гончар, Таврія.., 1957, 492); — Завжди я на жнива людей наймав за десятий сніп, а тепер їм п’ятий сніп давай. Це ж грабіжництво (Шиян, Гроза.., 1956, 507).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 151.