ГРАБІ́ЖКА, и, ж., діал. Грабіж (у 1 знач.). [Олеся:] Трапилася та грабіжка якраз на перший тиждень великого посту (Кроп., II, 1958, 299).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 151.