ГО́ЇТИСЯ, го́їться, недок.

1. Заживати, зарубцьовуватися (про пошкодження на тілі). В Настусі серце ще трохи нило, як ниє болячка, котра вже гоїться (Н.-Лев., IV, 1956, 250); Рана гоїлася, він уже почував себе краще (Собко, Справа.., 1959, 190).

2. Пас. до го́їти¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 105.

Гоїтися, гоюся, їшся, гл. Залѣчиваться, заживать. Як був порізав пальці, а вже гояться.

2) Лѣчиться (отъ раны).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 299.