ГОФРЕ́, невідм., с. Те саме, що го́фри. Вона калічила, креп-сатин — на бантики, волани і нудне гофре (Ле, Мої листи, 1945, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 149.