ГОФМЕ́ЙСТЕР а, ч., дорев. У царській Росії — спочатку придворний урядовець, що відав канцелярією, касою тощо, згодом почесне придворне звання.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 149.