ГОТО́ВИЙ, ГОТО́В, а, е.

1. Який зробив необхідне приготування, підготувався до чого-небудь. — Ви скажіть свойому пану, Що готовий я в дорогу (Л. Укр., І, 1951, 385); — Гине пшениця, а ми й досі не готові до жнив! (Донч., І, 1956, 76); — Ось тілько воза підмажу, та й готов (Мирний, IV, 1955, 321).

∆ Будь гото́вий! — вітання піонерів при зустрічі; Завжди́ гото́вий! — відповідь піонерів на вітання; девіз. І дзвінко лине наш девіз: До боротьби завжди готові! (Бичко, Вогнище, 1959, 272).

2. на що і з інфін. Який висловлює згоду, схильний до чого-небудь або виявляє бажання зробити що-небудь. Голод, холод, усяку біду і напасть він [Кармель] готовий прийняти для іншого (Вовчок, І, 1955, 346); [Джонатан:] Тепер громада вирок той забуть готова (Л. Укр., III, 1952, 104); Вони [механізатори] готові перейти на роботу в рідні колгоспи (Колг. Укр., 4, 1958, 6); // звичайно з інфін. Який знаходиться в стані, близькому до чого-небудь. Блакитне море збурених гір облягло Івана широким колом, і здавалось, що ті безконечні сині вали таки ідуть на нього, готові впасти до ніг (Коцюб., II, 1955, 318); Настя сиділа присоромлена, сердита, готова до сварки (Гончар, Таврія.., 1957, 37); Човен захитало, і він затанцював на мертвих хвилях, от-от готовий перекинутися (Смолич, І, 1958, 78).

3. Доведений до повної готовності, придатний для використання або споживання; приготовлений. Готова страва вся стояла, Спішили всі за стіл сідать (Котл., 1,1952, 205); Він збирався в далеку дорогу, до пращурів — Сани готові, — сказав Микула (Скл., Святослав.. 1995, 17); // Який уже зроблений, цілком закінчений у своєлу виготовленні; виготовлений, завершений. Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову (Щог., Поезії, 1958, 196); З опівночі пліт лежав готовий, аж просивсь на воду (Коцюб., І, 1955, 355); І ось вже готовий в радянських людей канал Волго-Дону (Тич., IІ, 1957, 290); // Заздалегідь продуманий, підготовлений, складений. Треба було шукати самій, а не чекати готових рецептів (Донч., V, 1957, 452); — Я сам не люблю людей, які говорять готовими фразами (Руд., Вітер.., 1958, 355); // розм. Який вже склався, набув досвіду, досяг високої майстерності. — Чи бачили таке!. Готовий хлібороб, одним словом (Головко, II, 1957, 211).

4. у знач. присудк. сл., розм. Виражає закінченість, кінцевий результат якої-небудь дії, стану і вживається у значеннях: а) вмер. Юрко.. тріснув Кирикещу по тім’ю важким шворнем. Упевнившись, що староста готовий, круто повернув коня і подався назад… (Іщук, Вербівчани, 1961, 160); б) зовсім сп’янів. Рясно пробки полетіли В стелю, в стіни, на столи… Треті півні як запіли — Всі готові вже були (Воскр., Цілком.., 1947, 58).

∆ Гото́ві гро́ші — те саме, що готі́вка. — Як тобі треба що купити, то скажи, возьму (візьму] на кредит, бо готових грошей не маю (Фр., V, 1951, 396).

◊ На все гото́ве [прийти́ (убра́тися)]; На всьо́му гото́вому [жи́ти] — про перебування кого-небудь на повному забезпеченні. Стала докоряти (сестра] йому, що він убрався на все готове та й останні злидні пропиває (Мирний, II, 1954, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 148.