ГОТЕ́ЛЬ, ю, ч. Будинок з мебльованими кімнатами для короткочасного проживання приїжджих. Костенко видав наказ, щоб його повідомляли про всіх новоприбулих, що зупиняються в готелях (Фр., XVI, 1955, 123); Турбай і Ладимко поселилися в готелі «Москва» в одному номері (Руд., Остання шабля, 1959, 572); * У порівн. Там [у кімнаті] стояли старанно застелені чистою білизною залізні ліжка у два ряди, наче в готелі (Кучер, Чорноморці, 1956, 398).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 147.