Про УКРЛІТ.ORG

государ

ГОСУДА́Р, я, ч. Глава монархічної держави; монарх, цар. Колись то ще, во время оно, Помпілій Нума, римський цар, Тихенький, кроткий государ, Втомившись пишучи закони, Пішов любенько погулять І одпочить (Шевч., II, 1953, 335); Для вирішення спільних питань було засновано Союзний сейм, що складався з государів або їх представників і збирався у Франкфурті-на-Майні під головуванням представника Австрії (Нова іст., 1956, 99); В перепуді після недавніх заколотів і повстаньгосудар, можновладець величезної країни, сахався людей (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 518).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 147.

вгору