ГОСТРЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до гостря́к. Берег вже їжачився яскраво-зеленими гострячками трав (Коз., Сальвія, 1959, 216).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 146.