ГОСТРОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. гостросло́влять; недок., розм. Говорити гостро, дотепно. Вони надто вільно почувають себе, безліч розваг знаходять, гострословлять, жартують, вдаються на всякі вигадки (Горд., І, 1959, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 146.