Про УКРЛІТ.ORG

гостроносий

ГОСТРОНО́СИЙ, а, е.

1. З вузьким, гострим носом (про живі істоти). Де не взявся із-за лісу Невідомий птах, Довгохвостий, гостроносий, На восьми ногах (Гл., Вибр., 1957, 283); Підійшла вертлява гостроноса штубова Ельза (Хижняк, Тамара, 1959, 174).

2. Який має довгий вузький ніс, носок (про предмети, речі). Ритмічно розтинаючи хвилі, на курс «Балтики» лягли стрункі, гостроносі есмінці (Дмит., Обпалені.., 1962, 211); Віталій Стратонович.. повертається переодягнений.. в китайкових шароварах, що до половини закривають халяви лискучих гостроносих чобіт (Стельмах, Хліб.., 1959, 85); * Образно. У море вибігав гостроносий горбатий мис (Трубл., І, 1955, 476).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 146.

вгору