ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, а, е. Який має звужений, гострий кінець або верх. У лісостеповій смузі .. основним прийомом оздоблення воріт і хвірток є обробка завершень стовпів, яким надають тієї чи іншої форми (звичайно гострокінцевої) (Жилий буд. колгоспника, 1956, 24); Ви стоїте на Кремлівській площі і вас оточують казково прекрасні гострокінцеві вежі соборів (Наука.., 10, 1962, 2)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 145.