ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, а. е. Те саме, що гострокінце́вий. Татари були озброєні кривими гостроконечними мечами, загостреними з одного боку (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 462).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 145.