ГОСТРОДЗЬО́БИЙ, а, е. З гострим дзьобом. Лютий, хижий птах-шуліка, гостродзьобий превеликий (Забіла, У.. світ 1960, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 145.