ГОСТРОВУ́ХИЙ, а, е. Із загостреними вгорі вухами. Немов з морської хвилі, виринули дві гостровухі голови. За ними в човнах дві фігури (Вас., 1, 1959, 307).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 145.