ГОСТРОБОРО́ДИЙ, а, е. З гострою бородою. З’явився єфрейтор з довгастим гостробородим обличчям (Руд., Вітер. , 1958, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 145.