ГОСПОДИ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до господи́ня. Михайло першим поклав ложку, повернувся до Настуні. — Спасибі тобі, господинько, — і подарував їй чарівну усмішку (Збан., Сеспель, 1961, 346).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 142.