ГОСПОДА́РНО, діал. Присл. до господа́рний. Як не гарно, то не господарно (Сл. Гр.); Перехрест нагнувся, господарно підібрав кілька колосків у жменю і спробував вим’яти зерно на долоню (Ле, В снопі.., 1960, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 141.

Господа́рно нар. Хозяйственно, по хозяйски. Як не гарно, то не господарно. Чуб. І. 243.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 317.