ГОРЩЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш. до горщо́к. Припав він до горщечка, як віл до води (Н.-Лев., III, 1956, 285); На столі ячмінь безостий Проростав у горщечках (Дор., Єдність, 1950, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 139.