ГОРЩА́, а́ти, с. Зменш. до горщо́к. Не раз до неї носила Явдоха в цьому горщаті варити картоплю, щоб зайвий раз не розпалювати печі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 356).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 139.

Горща́, ща́ти, с. Горшочекъ. Щоб я не ходила по селі з горщатком. Чуб. V. 1105. Скида́ти горща́. Ставить сухія банки. Ум. Горща́тко.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 316.