ГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., розм. Листати, перегортати (сторінки, листки і т. ін.). Марта вдавала, що снить, а він гортав книжку, закривши нею лице, хоч видно було, що не читає (Коцюб., II, 1955, 296); Він писав правою рукою, а лівою гортав сторінки (Смолич, II, 1958, 99).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 138.