Горохв’яний, а, е. Гороховый, принадлежащій гороху. Сиди, сиди, ящуре, горохв’яний вінку. Чуб. ІІІ. 96. Горохв’яний цвіт. К. ЧР. 64.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 315.