ГОРОРІ́ЗЬБЛЕНИЙ, а, е, заст. Зробл. способом горорізьби. Було чути, як гуде осіння муха під сволоком, оздобленим горорізьбленими гронами й виноградним листям (Тулуб, Людолови, І, 1957, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 137.