Про УКРЛІТ.ORG

городошник

ГОРОДО́ШНИК, а, ч. Той, хто грає в городки (у 1 знач.). Тут [на березі Дніпра] будуть стадіони з біговою доріжкою.., майданчики для борців, городошників, боксерів (Рад. Укр., 13.IV 1957, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 136.

вгору