ГОРОДОВИНА́, и́, ж., діал. Городина. Я.. не розбирав, чи нищу шкідливі ростини [рослини], будяки, кропиву, осет та лопухи, чи пожиточні — буряки, фасолю, помідори та іншу городовину (Фр., IV, 1950, 225).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 136.

Горо́довина́, ни, ж.

1) = Горо́дина. Шух. I. 164. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовини нема. Черниг. у.

2) Раст.: Malva crispa L. ЗЮЗО. І. 128.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 315.