ГОРОДНЯ́К, а́, ч., діал. Самосад. Вогнища потухли за стіною, лише вартові голосно позіхали та курили городняк (Ю. Янов., І, 1958, 128).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 136.