ГОРОДНИКУВА́ТИ, у́ю,у́єш, недок., розм. Бути городником (див. горо́дник1 1). В тому монастирі .. садівникував та заразом і городникував один дядько (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 178).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 136.