ГОРНОСТА́ЄВИЙ, а, е. Прикм. до горноста́й. Купці з Русі поклали перед престолом імператора хутра горностаєві — такі білі, що від них, здавалося, променилось сяйво (Скл., Святослав, 1959, 150).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 134.