ГОРЛА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. горла́тий 1. За її горлатість весь вагон уже величав бабу комендантом (Гончар, Таврія.., 1957, 454).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 132.