ГОРИ́Т, а, ч., заст. Чохол для лука. Збоку в усіх [скіфів] висять сагайдаки із стрілами та горити для луків (Іст. СРСР, І, 1956, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 129.