ГОРИ́ЛА, и, ж. Рід найбільшої людиноподібної мавпи, яка водиться у Західній Африці. Серед сучасного тваринного світу найближчі до людини за біологічними ознаками вищі мавпи: шимпанзе, орангутанг, гібон, горила, що живуть у тропічних зонах земної кулі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 10); Тримаючи за рукав, горила повела мене і коня до недалекої, як я згодом побачив, садиби (Козл., Весн. шум, 1952, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 129.