ГОРДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко. Те саме, що гордува́ти 1, 2. Сядь, козаче, не гордуйся, коли хочеш — поцілуйся (Чуб., V, 1874, 233).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 128.

Гордува́тися, ду́юся, єшся, гл. Гордиться, чваниться. Сядь, козаче, не гордуйся, коли хочеш — поцілуйся. Чуб. V. 233.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 311.