ГОПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм.

1. Танцювати. Ріжуть скрипки і бандури, Дівчата гопцюють (Г.-Арт., Байки.., 1958, 68).

2. Скакати (про коней). Під гаківницями гопцюють коні (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 124.

Гопцюва́ти, цю́ю, єш, гл.

1) Танцовать, плясать, топая. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 102).

2) Скакать (о лошадяхъ). Під гаківницями гопцюють коні. К. ЦН. 169.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 309.