ГОНЧАРІ́ВНА, и, ж. Дочка гончаря. Торгувала власними череп’яними виробами наймичка і.. ота сама гончарівна Лукія (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 176).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 124.