ГОНЧАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися гончарством. Володів він золотим ремеслом — гончарював (Речм., Весн. грози, 1961, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 124.

Гончарюва́ти и ганчарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ. Аф. 364.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 309.