ГОНЧА́РНЯ, і, ж. Майстерня, де виготовляють посуд та інші вироби з глини. Молодуха розповіла Омелькові, як там родичів шукати, веліла оселитися в них, коли трапиться нужда, щоб заробити на шмат хліба в їхній гончарні (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 292).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 124.