ГОНОРА́РНИЙ, а, е. Прикм. до гонора́р. Де-де, а над гонорарною відомістю всі потрудилися в поті лиця свого (Веч. Київ, 18.11 1958, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 123.