ГОМІНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

1. Властивість за знач. гомінли́вий 1.

2. Абстр. ім. до гомінли́вий 2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 121.